Додаток до листа Міністерства
освіти і науки України
Історія
У 2019/2020 навчальному році чинними програмами є такі навчальні програми:
«Історія України. 5–9 класи»,
затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 № 236;
«Всесвітня історія. 7–9 класи» затверджені наказом Міністерства освіти
і науки України від 07.06.2017 р. № 804;
«Історія України. Всесвітня історія.
10–11 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 № 236.
Програми розміщено на сайті Міністерства
освіти і науки України за посиланням:
Для учнів 10 -
11 класів Міністерством
рекомендовано для вивчення інтегрований курс «Історія: Україна і світ»,
а також 2 окремі кури “Історія України” та “Всесвітня історія”.
Для підвищення результативності навчання
пропонуємо синхронізувати вивчення історії України та всесвітньої історії в тих
класах, де всесвітня історія та історія України вивчаються паралельно (7 - 11).
Рекомендовану послідовність вивчення історії України та всесвітньої історії за
розділами наведено у програмах. Проте
вчитель може організувати вивчення учнями програмного матеріалу зазначених
курсів як послідовно, так і паралельно. Методичні структури не уповноважені
регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.
Під час вивчення учнями 11 класу
розділу 6 «творення нової України» рекомендуємо використовувати
інформаційно-довідкові матеріали щодо хронології подій 2014–2019 років, які
відбувалися в Автономній Республіці Крим та під час проведення
антитерористичної операції /
операції Об’єднаних сил на Сході України, які були підготовлені
Науково-дослідний центр воєнної історії
Національного університету оборони України імені Івана Черняховського
(автори В. М. Грицюк,
О. О. Пашкова, О. І. Покотило, С. П. Сегеда,
О. Л.Скрябін). Матеріали розміщено на сайті Міністерства у рубриці
«Методичні рекомендації»
У
2019–2020 н. р. частина учнів/учениць 10–11 класів навчатиметься
за програмою інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ», який запроваджено у
2018 р. Новий курс спрямований на
формування розумінь і вмінь інтерпретувати історію України як частину світового
культурного, економічного, соціального та політичного простору, пояснювати
взаємодію української та світової історії, навчити учнів/учениць виокремлювали
й аналізувати історичні виклики, з якими стикалися держави, народи-нації й люди
впродовж ХХ і на початку ХХІ ст. Загалом курс спрямовано на реалізацію засад
компетентнісно орієнтованого навчання історії, зокрема розвиток критичного
мислення і творчих здібностей.
Програма інтегрованого курсу для 10 класу охоплює основні події, явища
і процеси, які визначали історію України і світу в 1914–1945 рр. Це – один
з найдраматичніших періодів у світовій історії, адже своєрідним його
обрамленням були соціальні й національні революції та дві світові війни.
Сутністю української історії в той час стала боротьба (у тому числі збройна) за
національну державність, протистояння тоталітаризму. В 11 класі йдеться
про час від завершення Другої світової війни до сучасності. Увага зосереджена
на післявоєнному врегулюванні (особливо на його українському вимірі), пошуках
державами й народами нових моделей розвитку, українському національно-визвольному
русі (передусім діяльності в русі опору української інтелігенції), формуванні
постіндустрального суспільства, революційних змінах у Європі на зламі
1980–1990-х років та проголошенні незалежності України, становищі України в
сучасному світі.
У роботі над
курсом належить: а) не втрачати з поля зору такі засади, як громадянська
спрямованість, людиноцентризм, україноцентризм, націєтворення, європейськість;
б) підпорядковувати навчальні завдання актуалізації змістових ліній, які
формують ціннісні та світоглядні орієнтації учнівства (як-от, інформаційне
середовище, екологічна безпека та сталий розвиток, громадянська
відповідальність, підприємливість та фінансова грамотність, здоров’я та
безпека, цінності й моральність, культурна самосвідомість, підприємливість та
фінансова грамотність); в) проблематику історії України (а вона повинна
становити дві третини змістового наповнення) не тільки включати у світовий,
насамперед європейський історичний контекст, а й показувати, як вона цей
контекст творила і творить.
Доцільними
є вступні заняття, які мають бути як на
початку вивчення курсу, так і перед окремими розділами. Такі заняття допоможуть
сформувати в учнів/учениць початкові уявлення про ключові явища і процеси
історичного періоду, дадуть змогу розпізнати головні тенденції розвитку
українського та інших суспільств у той час. Важливо, щоби всі учасники/учасниці
освітнього процесу були зорієнтовані на результативну діяльність, зокрема
дослідницько-пошукову і творчу роботу. У програмі курсу до кожної теми подано
орієнтовну тематику практичних занять, навчальних проектів і/або есе. Вони
мають на меті спонукати школярів/школярок до занять історичною біографістикою,
творити портрети історичних особистостей, підтримувати інтерес до родинних
історій, формувати вміння шукати інформацію і працювати в групах. Проекти й есе
можуть виконуватися за вибором як учителя, так і учнів, як у класі, так і
вдома, але з обговоренням результатів на уроці.
Учитель/учителька
може самостійно планувати навчальну роботу,
вибудувати власний алгоритм роботи з учнями/ученицями, зокрема
акцентувати на певних навчальних цілях, змістових елементах, розширювати коло
історичних діячів/діячок, змінювати послідовність вивчення матеріалу в межах
розділів, додавати матеріал з історії рідного краю, доповнювати тематику
практичних занять, творчих робіт тощо. Для практичного заняття, проекту, есе
учитель/учителька може обрати іншу тему, розробити пізнавальні завдання, що
ґрунтуються на самостійно підібраній джерельній базі. Пропоновані учням/ученицям
завдання мають бути аналітичними, зорієнтованими на очікувані результати
навчально-пізнавальної діяльності, сприяти освоєнню учнями/ученицями ключових
компетентностей, формувати розуміння зв’язку між минулим і сучасністю.
У програмі
інтегрованого курсу немає розподілу навчальних годин за розділами. У межах
загальної річної кількості годин учитель/учителька самостійно визначає час для
роботи над кожним розділом програми, дбаючи при тому про досягнення
учнями/ученицями повноти завдань, що визначені як очікувані результати учіння.
Слід врахувати, що програма курсу спрямована на те, щоби учні/учениці могли
досягати навчальних цілей на основі опрацювання менших обсягів інформації (за
рахунок внутрішньої й зовнішньої інтеграції). Плануючи курс, доцільно визначити
цілі (очікувані результати учіння) та виділити навчальний час (у межах уроку,
окремими уроками) на вивчення історії рідного краю.
Інформуємо
також, що Український інститут національної пам’яті створив сайт, присвячений
Другій світовій війні: www.ww2.memory.gov.ua. Він містить інформацію про ключові події, постаті, карти, інфографіку,
фотогалерею: відеоролики й електронні видання про війну, підбірку фільмів
«20 000 хвилин, які змінять ваше уявлення про Другу світову війну» та інші
проекти.
23 листопада 2019 р. (традиційно – у четверту суботу листопада) в
Україні відзначається День пам’яті жертв Голодомору.
Відзначаючи
86-і роковини Голодомору 1932 – 1933 рр. – геноциду українського народу,
особливу увагу слід приділити набуттю учнями/ученицями конкретно-історичних
знань та осмисленню обставин виникнення, перебігу та наслідків сталінської
політики творення голоду. Необхідно виокремлювати соціально-фізіологічне явище «голод» від поняття і
явища «Голодомор». Термін і явище «голод» вказують на кількісне (відсутність
наявності їжі протягом певного терміну) і якісне голодування людського
організму (нестача білків, жирів, вуглеводів, відтак калорій). Голод і
Голодомор стосовно 1932 – 1933 рр. вирізняються. Вони не є тотожні. Голодомор –
це не смерть від голоду, а історична форма застосування терору голодом, тобто
штучно організованого голоду в Україні. Він є геноцидом проти цивільного
населення у мирний час. Тому маємо завжди використовувати визначення «Голодомор
1932 – 1933 рр. в Україні», тобто вид злочину, роки та місце його скоєння.
Історично та
юридично хибним є застосування поняття «український геноцид», яке у такому
лінгвістичному поєднанні вказує на участь українців у його скоєнні. Правильно
писати і говорити – «геноцид українців», « геноцид українського народу».
Помилковим є
розмежування явищ «голод» і «Голодомор» у їх хронологічних рамках 1932 – 1933
рр. Голодомор не є вищою фазою голоду, а історичним, меморіальним і юридичним
терміном, який відповідає ознакам геноциду. Закон України від 28 листопада 2006
р. зафіксував хронологічні рамки Голодомору в Україні, тому вони не підлягають
ревізії. Вони набули сталості в історіографії.
Важливим є
також поєднання класних та позакласних заходів для активізації потенціалу
педагогіки партнерства, поєднання зусиль вчителів-батьків-дітей для кращого
осмислення й передачі пам’яті про голод-геноцид з погляду виховання усвідомлення
цінності власної держави, демократичних свобод, а також соціальної активності
та відповідальності.
Навчальні
заклади у 2019/2020 навчальному році можуть долучитися до Всеукраїнського
конкурсу учнівських робіт імені Лідії Коваленко і Володимира Маняка. Його вже
традиційно проводитиме Інститут історії України НАН України у співпраці з
Міністерством освіти і науки України, за підтримки Науково-освітнього
консорціуму вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських
студій Альбертського університету.
29 вересня
2019 р. в Україні відзначатиметься День пам’яті жертв Бабиного Яру, який
став символом Голокосту та інших злочинів нацизму на окупованій території
України та Східної Європи (за два дні 29 та 30
вересня 1941 р. у Бабиному Ярі, урочищі на північно-західній околиці
Києва, розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Тут же нацисти розстрілювали ромів,
радянських військовополонених, українських націоналістів та інших «ворогів
рейху»).
27 січня
2019 р. в Україні та світі, відповідно до Резолюції Генеральної асамблеї
ООН 2012 року, відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
(саме в цей день у 1945 р. війська 1-го Українського фронту увійшли до
нацистського табору смерті Аушвіц, який став символом Голокосту та інших нацистських
злочинів).
Вивчення
історії Голокосту здійснюється, за рекомендаціями Ради Європи та інших
міжнародних організацій, як складова української, європейської та світової історії. Це
забезпечується на уроках з історії України та всесвітньої історії, а також у
позакласній та позашкільній роботі. Зокрема, Міністерством освіти і науки
України затверджені Програми для факультативних, спеціальних курсів, курсів за
вибором з історії Голокосту.
У рамках
реалізації спільного проекту Яд Вашем та Українського інституту вивчення
Голокосту «Ткума» за підтримки Міністерства освіти і науки України «Вивчення
Голокосту для формування атмосфери толерантності» вчителі, методисти, а також учні закладів
загальної середньої освіти можуть брати участь у всеукраїнських та міжнародних
семінарах з історії Голокосту; пересувних (мобільних) освітньо-музейних
виставках; конкурсах творчих робіт
«Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності»; міжнародних молодіжних проектах «Ковчег»,
«Оливкове дерево» та інших. Додаткова інформація щодо зазначених заходів
міститься на сайті Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума».
18 травня 2020 р., відзначатимуться 75-ті роковини депортації кримських татар та інших народів Криму. 18 травня 1944 року розпочалася радянська операція з
депортації кримських татар. Цей день
відзначають також як День боротьби за права кримськотатарського народу.
З метою
набуття школярами історичної та інших компетентностей, відповідно до державних
вимог до освітньої підготовки учнів, окремою структурною складовою програми
вперше стають спеціальні уроки – практичні
заняття. Під час практичного заняття вчитель виступає як консультант у процесі
самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу відповідно до віку та
пізнавальних можливостей. Питання
порядку проведення практичних занять та оцінювання їхніх результатів
залишається в компетенції вчителя.
Методичні
рекомендації щодо викладання правознавства у 2019/2020 навчальному році
У
2019-2020 навчальному році чинними є такі програми: для 9-го класу
«Навчальна програма з основ правознавства», для 10-11-х профільних класів –
«Правознавство» (профільний рівень). Програми названих
предметів розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки
України, видані окремими брошурами та опубліковані у фахових виданнях.
Програма курсу
з правознавства спрямована на отримання знань, навичок, ставлень і ціннісних
орієнтацій, необхідних людині для ефективного соціального функціонування, реалізації
її життєвих цілей і завдань, забезпечення умов для формування елементів
правової культури, правових орієнтирів та правомірної поведінки учнів.
Під час вивчення
правознавства особливу увагу варто приділити правам людини як наскрізному
компоненту усіх навчальних дисциплін.
Відповідно до Керівних
принципів освіти в галузі прав людини для систем середньої школи,
розроблених Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і
співробітництва в Європі (ОБСЄ БДІПЛ), основні компетенції в галузі
прав людини для учнів середніх шкіл включають такі основні
елементи:
· знання
і розуміння (філософія прав людини, принципи прав людини і
прав дитини, міжнародні стандарти, дотримання прав людини);
· ставлення
і цінності (повага до себе та інших, критичне мислення,
толерантність тощо);
· навички
та поведінка (відстоювання прав людини тощо).
Під час викладання
правознавства варто також звернути увагу на рекомендації Координатора
проектів ОБСЄ в Україні щодо запровадження підходу, заснованого на правах людини,
до загальної середньої освіти в Україні (соціогуманітарний цикл). У
результаті посилення освітнього компоненту з прав людини, засвоєння
учнями/ученицями знань і розуміння принципів прав людини надасть можливість
користуватися своїми правами і реалізовувати їх, а також поважати і відстоювати
права інших.
Процес навчання
правознавства повинен бути спрямований на ознайомлення учнів/учениць із
принципами та нормами права; виконання вправ на застосування принципів та норм
права у стандартних ситуаціях (тактичне навчання); згодом розв’язування
правових проблемних задач (стратегічне навчання – конструювання методів
вирішення проблем); завершуватися навчання повинно рефлексією розв’язків,
тобто прищепленням цінностей шляхом засвоєння уроків із розв’язування
проблемних задач (усвідомлення важливості тих чи тих ідей).
Окремою структурною
складовою програм є практичні заняття (уроки), які включені до
програм упродовж вивчення певного правознавчого змісту. Кожне практичне заняття
є тематичним і має певне змістове наповнення відповідно до контексту конкретної
теми. Програма передбачає також уроки-узагальнення до розділів курсу та
підсумкові уроки до курсу. На цих уроках учні/учениці за допомогою
вчителя/вчительки мають можливість систематизувати та узагальнити вивчене,
відрефлексувати процес навчання, реалізувати міжпредметні зв’язки.
Ураховуючи важливість
прав людини як наскрізного компонента усього освітнього процесу, особливу увагу
потрібно приділити ознайомленню учнів/учениць із Міжнародним біллем
прав людини, що складається із Загальної декларації прав людини (1948),
Міжнародного пакта про громадянські і політичні права (1966) і Міжнародного
пакта про соціальні, економічні і культурні права (1966). Також важливо
передбачити практичні заняття щодо застосування Конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод (1950) та обов’язковості практики Європейського
суду з прав людини в Україні. Окремо варто ознайомити учнів/учениць із
Конвенцією ООН про права дитини (1989)
Координатором
проектів ОБСЄ в Украйні спільно зі студією онлайн освіти EdEra за підтримки
Міністерства освіти і науки України розроблено онлайн-курс «Права людини
в освітньому просторі», який рекомендований Міністерством (лист від 20.03.2019
№1/11 -2803).
Цей курс допоможе
краще зрозуміти сутність та еволюцію концепції прав людини, перелік прав кожної
людини та особливості прав дитини, умови обмеження прав та їхнє гарантування
державою, права учасників освітнього процесу, зокрема, в інтернеті, ідею
навчального закладу, дружнього до дитини, стан дотримання прав у закладі
освіти, а також механізми захисту прав людини в Україні.
Доступ до курсу
відкритий за наступним покликанням https://courses.ed-era.com/courses/course-v1:EDERA_OSCE+HRE101+2019/about .
Зазначений курс не лише стане в нагоді вчителям під час викладання
правознавства, позакласної роботи, але також може зараховуватись
закладами післядипломної педагогічної освіти під час проходження вчителями
курсів підвищення кваліфікації (за умови отримання сертифіката).
У новому навчальному
році необхідно звернути увагу на прийняття Верховною Радою України базового
законодавчого акта, що регулює порядок функціонування і застосування державної
мови – Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як
державної» від 25.04.2019 р. №2704-VIII (набрання чинності 16.07.2019 р.).
При вивченні тем,
присвячених законодавчому процесу, та при аналізі поточних змін у національному
законодавстві, необхідно додатково керуватися положеннями Закону України «Про
внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення офіційної публікації
законів України та інших нормативно-правових актів» від 02.10.2018 р.
№2578-VIII, в якому передбачено крім офіційного опублікування законів, постанов
Верховної Ради України можливість їх доведення до відома населення шляхом
оприлюднення на офіційному веб-сайті Верховної Ради (www.rada.gov.ua).
Такі ж правила поширено і на оприлюднення постанов Кабінету Міністрів України
(www.kmu.gov.ua).
З 01.01.2020
року набере чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій
кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 р. №2617-VIII, яким передбачена
зміна цілої низки положень Кримінального кодексу України щодо використання
категорії «кримінальне правопорушення», запровадження класифікації кримінальних
правопорушень, визначення поняття «кримінальний проступок». Окремо
запроваджується дізнання як форма досудового розслідування кримінальних
проступків у кримінальному процесі.
З метою посилення
гарантій захисту прав учасників освітнього процесу та ефективної правової
роботи у закладах загальної середньої освіти корисним буде використання Закону
України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії
булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 р. №2657-VIII.
З метою удосконалення
способів інформування громадськості про діяльність Верховної Ради України,
підвищення рівня обізнаності дітей та молоді з організацією роботи Верховної
Ради України, її органів та народних депутатів України у липні 2019 року
розпочинає свою діяльність освітній центр Верховної Ради України. Інформацію
щодо діяльності цього центру (запис на екскурсії, проведення заходів на базі
центру тощо) буде розміщено на сайті Міністерства та Верховної Ради України.
Під час проведення
Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства у 2018/2019 навчальному
році, завдання першого дня включали тести із одиничним варіантом відповідей, де
учні мали дати точну відповідь на запитання, а завдання другого дня олімпіади
мали практичний характер, включали юридичні задачі із конституційного,
цивільного, адміністративного, сімейного, трудового, фінансового та
кримінального права, де учні мали змогу вирішити ситуації по суті, дати
розгорнуті відповіді та коментарі.
Варто відмітити, що
окрім завдань на відтворююче мислення, обов’язковими були питання, які
передбачали вміння аналізувати, співставляти та узагальнювати юридичні факти,
визначати класифікуючи ознаки, давати правову оцінку ситуаціям, розв’язувати
ситуації по змісту тощо. Достатньо високий є рівень знань учнів з цивільного та
кримінального права. У той же час, спостерігаються певні проблеми із
застосуванням норм адміністративного та сімейного законодавства.
Варіативні курси
правознавчого й громадянознавчого змісту в основній школі виконують роль
пропедевтичних курсів та курсів до профільної підготовки учнів. Це «Живи за
правилами» (7–8 кл.); «Вчимося бути громадянами» (8 клас);
«Ми – громадяни України» (9 клас).
В умовах війни
України з Росією вкрай актуальним є вивчення курсу за вибором «Міжнародне
гуманітарне право» (для учнів 10 (11) класів закладів загальної середньої
освіти). Програма зазначеного курсу рекомендована Міністерством (лист від
02.07.2018 №22.1/12 – Г-470. Вивчення курсу сприятиме виробленню в
учнів стійкої зацікавленості проблемами міжнародного гуманітарного права,
формування вміння використовувати гуманістичні цінності, як базові в
повсякденному житті і в подальшій професійній діяльності; вести діалог,
спілкуватися з носіями різних культур і цінностей; культуру ненасильницьких
відносин, здатність аналізувати свої погляди тощо. Також надзвичайно важливим є
формування громадсько активних та відповідальних молодих людей, здатних
дотримуватися норм гуманітарного права і принципів поваги до життя і людської
гідності, захищати і розвивати їх у майбутніх сферах своєї діяльності. Школярі
мають розуміти причини появи тимчасово переміщених осіб, біженців, складнощі
їхнього життя тощо.
